«Арена Львів»: життя стадіону після Євро

15.03.2012 11:00

Два з половиною місяці залишилося «Арені Львів», щоб увійти в історію й прийняти на своєму газоні групові матчі Євро-2012. Про підготовку та плани управління стадіоном до чемпіонату – багато сказано. Усі проекти об’єкту – вже на завершальних стадіях реалізації. Однак, що чекає на стадіон після євротурніру? Як вдасться арені стати культурним центром Львова, який до того ж заробляє гроші? Про післяєврове життя «Арени Львів» в ексклюзивному інтерв’ю Інформаційному центру «Україна-2012» розповів директор з експлуатаційних питань стадіону Олексій Жуковін. 

– Розкажіть про можливості заробітку стадіону після проведення Євро-2012?

– Основними напрямками заробітків арени будуть: проведення великих подій з використанням чаші, футбольні матчі і масштабні фестивалі та концерти. Окрім цього, передбачене також використання ресторану, конференц-залів та території, що прилягає до стадіону. З останнього – це використання паркінгу під організацію картингу. Разом з тим, обдумуємо проект парку атракціонів, однак про нього конкретніше можна буде говорити вже після Євро.

– Тобто, акцент буде зроблений на проведення великих подій?

– Дохідна частина розподілятиметься приблизно 50% на 50%. Великі події  - це дуже добре: прибуток від кейтерингу, ресторану, а також дохід від самого контракту на проведення цього заходу. Решту будемо намагатися отримати від конференцій, екскурсій, банкетів, а також від експлуатації території поблизу стадіону.

– Ви згадали про масштабні концерти. Ведете якісь перемовини з топ-зірками на організацію таких подій?

– Є певні попередні домовленості, але не хотілося б розкривати усі карти. Думаю, після Євро один-два великих концерти у 2012 році ми точно проведемо. Вони відбудуться орієнтовно наприкінці літа – на початку осені.

– Вам імпонує ідея організації на паркінгу картингу. Наскільки це буде прибутково для арени?

– Враховуючи територію стоянки та ті можливості, які є у стадіону в плані організації харчування, ми ставимо перед собою завдання організувати тут найбільший в Західній України картинг-центр. Я думаю, його будуть відвідувати не тільки мешканці України, але жителі сусідньої Польщі. Це може стати візитною карткою як стадіону, так і міста. 

– Окрім картингу, які ще є ідеї задіяти територію поблизу стадіону у нематчеві дні?

– Є проект щотижневої ярмарки, яка буде примикати до стадіону. Схожа ідея реалізовується в Лондоні біля стадіону «Уемблі». Наразі ми розраховуємо показники ефективності цього проекту. Тут є свої плюси та мінуси. Позитив – ми використовуємо велику площу з комунікаціями. Мінус – віддаленість від центру міста та маршрутів пересування людей, тобто сюди потрібно буде спеціально їхати. А, як відомо, ярмарка – такий формат, який без великої кількості людей не буде функціонувати.

– Як збираєтеся налагодити роботу міського транспорту, так, щоб до стадіону було б комфортно добиратися не лише в дні матчів, але й в інші також?

– Поряд зі стадіоном знаходиться торговий центр «Кінг Кросс». Враховуючи ті напрацювання, які розроблялися під Євро, ми плануємо інтегрувати «Арену Львів» в транспортні маршрути, які контактують з цим об’єктом. Для громадського транспорту півтора кілометра – не дистанція. Окрім цього, плануємо, що після Євро ми інтегруємо арену в сітку й інших міський маршрутів.

– Раніше розглядалася можливість запуску до стадіону автобусів, та навіть тролейбусів. Наскільки ці плани реальні?

– Треба виходити із розрахунку ефективності. Основна маса людей відвідує стадіон переважно під час великих подій. Через півроку – рік у людей формується усталений план того, як краще доїжджати до арени. А оскільки об’єкт працюватиме як домашній стадіон «Карпат», він матиме достатньо сформоване коло відвідувачів. Кожен із них, після двох-трьох гостин, зрозуміє для себе, як краще добиратися: чи машиною, чи шатл-басом, або ж пішки від найближчої зупинки громадського транспорту.

– Ви говорили про інтеграцію стадіону у міську маршрутну сітку. Як щодо цього й інших питань організації транспорту співпрацюєте з містом?

– Під час першого тестового заходу на арені в нас була тісна взаємодія з міськими службами, відповідно до тієї схеми, що буде діяти на Євро. Точки від’їзду та висадки пасажирів працювали саме там, де вони будуть функціонувати під час чемпіонату. Така схема має чимало переваг: коли на відстані кілометра від стадіону розташовується точка висадки та посадки пасажирів – це дає нам можливість розподілення потоків уболівальників, а також це значна перевага для безпеки – коли після стадіону люди трішки пройдуться – у них дещо стихнуть емоції. Так вдасться знизити напруженість у місті після великих футбольних поєдинків. 

Дистанція у півтора кілометра є оптимальною й для організації входу на стадіон. Коли в нас така відстань – ми не будемо мати проблеми з переповнений входом. За час пішої дороги люди встигнуть розтягнутися і прибуватимуть на входи досить рівномірно. Це дозволить знизити навантаження на турнікетні групи, а також полегшить тиск на стюардів при здійснення доглядів.

– Який штат стадіону і чи зміниться він після Євро-2012?

– За тією системою, що ми працюємо, для повноцінного функціонування арени нам потрібний штат у кількості близько 70 чоловік. Це постійні працівники й позмінні чергування, які потрібні для обслуговування систем безпеки та охорони стадіону. Після Євро, можливо, деякі процеси відійдуть іншим компаніям на умовах аутсорсінгу. Це трапиться, коли ми зрозуміємо, що нема необхідності в такій кількості персоналу для обслуговування тих, чи інших систем. Ми плануємо утримувати людей на ключових посадах та напрямках роботи за проектами, а уся рутина може бути віддана на конкурсній основі аутсорсінговим компаніям, які мають потрібний штат, необхідні потужності та операційні резерви для максимально ефективного обслуговування стадіону.

– Який досвід роботи мають працівники арени та чи проходили вони якесь навчання?

– Дуже важко знайти підготовлених працівників для роботи на стадіоні, тим більше, що таких об’єктів, як «Арена Львів», у Західні Україні більше немає. Тому перше, що ми зробили – залучили до роботи більш менш підготовлених спеціалістів, які працювали у футболі та в сфері організації великих заходів. Інший наш крок – задіяння професіоналів з інших сфер, щоб використати їхній досвід при освоєнні навиків роботи на арені. У роботі на стадіоні, звичайно, є своя специфіка. Однак професіонали швидко вловлюють її.

Загалом, враховуючи той операційний процес, що ми організували: наявність планів, регламенту по всім процесам та опис процедур – виконання операційної роботи формалізується.

– Чи передбачені у вас працівники, які займатимуться продажем комерційних площ, послуг конференц-сервісу?

– У нас буде три основних напрямки роботи на стадіоні – обслуговування арени, управління безпекою та комерційна служба. Остання має ряд відділів, які працюють для залучення заходів на стадіон та за проектами футболу, концертів, конференцій тощо.

– Як буде організована промоція «Арени Львів»?

– Питання формування іміджу стадіону покладається на комерційний відділ. Реклама матчів та залучення вболівальників – лежить в зоні відповідальності футбольного клубу «Карпати». У свою чергу, ми ставимо перед собою завдання створити максимально комфортні умови на стадіоні і це буде найкращим з нашого боку рішенням щодо популяризації арени для відвідувань. Тут схема така – за перші відвідини відповідає футбольний клуб, а за наступні – футбольний клуб своєю грою, а стадіон – своїм комфортом.

– Чи планується зміна цін для входу на футбол?

– За формування цін на матчі збірної України, що проходитимуть на «Арені Львів», відповідає компанія УФІ. Щодо Чемпіонату України – як будуть вести «Карпати» свою бізнес-стратегію, то думаю, що ціни на деякі категорії квитків збільшаться через те, що на стадіоні «Україна» нема місць з таким комфортом, які є на «Арені Львів», тобто відбудеться диверсифікація цінової пропозиції на квитки. Зміна вартості пропусків на матч буде за рахунок бізнес-місць та скай-боксів. 

– Скільки грошей потрібно на утримання стадіону у рік? Коли він зможе заробляти на свої операційні витрати?

– Думаю, у 2013 році в нас є всі шанси не бути збитковими. У нас є розуміння того, як це зробити, є в наявності необхідний ресурс. Ці можливості дадуть нам змогу утримувати цей об’єкт. Тим паче, що найближчими роками в нас не буде потреби фінансування інфраструктури стадіону, оскільки він побудований за останніми зразками. Ми можемо тільки покращувати якість комфорту і наданих послуг, а також саму операційну діяльність.

Додаткова інформація по розділу